Двостороннє спілкування

2025-11-23 · Олексій

Теги: спілкування, правила

Двостороннє спілкування і звичайний цикл спілкування - не одне й те саме. Якщо уважно розібрати компоненти та їхню взаємодію, стає видно: окремий цикл спілкування ще не дорівнює повному двосторонньому спілкуванню.

1. Окремий цикл спілкування

Уявімо двох людей - Артема і Олександра.

  1. Артем ініціює повідомлення (первинний імпульс):
    наприклад, Артем питає: «Як поживаєш?»

  2. Олександр отримує повідомлення.

  3. Олександр відповідає (стає вторинною причиною):
    «У мене все добре».

  4. Артем отримує відповідь і підтверджує її (словами, кивком, поглядом тощо).
    На цьому цикл завершений.

Важливо: підтвердження з боку того, хто отримав відповідь, - частина циклу, навіть якщо воно невербальне.

2. Двосторонній цикл (повне двостороннє спілкування)

Після першого завершеного циклу має відбутися другий, але вже з іншою ініціативою.

  1. Олександр ініціює нове повідомлення до Артема:
    «Як справи?»

  2. Артем отримує це повідомлення.

  3. Артем відповідає (вторинна причина):
    «Та нічого, нормально».

  4. Олександр підтверджує отримання відповіді (кивок, слова, вираз обличчя).

Лише коли відбуваються обидва цикли в обидва боки, ми маємо справжнє двостороннє спілкування.

3. Що таке «затримка спілкування»

Найпомітніший збій - затримка спілкування:
це час між тим, як людині поставили питання, і тим, як вона відповіла саме на це питання.

Наприклад, Артем питає Олександра «Як поживаєш?», а Олександр мовчить.
Тут неважливо, чи Олександр «почув» у внутрішньому сенсі - цикл обірваний фактом відсутності відповіді.
У Артема залишається незавершений цикл, і він не отримує шансу перейти в роль того, хто отримав відповідь.

4. Основні шляхи незавершення циклу

Незавершений цикл виникає, якщо стається одна з чотирьох речей:

  1. Артем не надсилає повідомлення (не ініціює).
  2. Олександр не чує / не приймає повідомлення.
  3. Олександр не відповідає на отримане повідомлення.
  4. Артем не підтверджує, що почув відповідь Олександра.

Причини можуть бути різні, але для аналізу важливий сам факт незавершення, бо саме він руйнує комунікацію.

5. Приклад: нав’язливе ініціювання

Якщо Артем постійно й компульсивно «викидає» повідомлення, не перевіряючи:

  • чи є увага Олександра,
  • чи доречна тема,

то Артем майже неминуче натрапляє на неуважного Олександра, який не приймає повідомлення.
У результаті:

  • немає відповіді з боку Олександра,
  • немає підтвердження з боку Артема.

6. Та сама проблема з іншого боку

Тепер Олександр ініціює: «Як справи?»
А Артем зайнятий безперервним потоком власних слів і не переходить у роль слухача, не відповідає.

Тоді:

  • Олександр не отримує відповіді,
  • і не може завершити свій цикл підтвердженням.

7. Однобічна ініціатива ламає двосторонність

Інша типова ситуація:

  • Артем ініціює повідомлення.
  • Олександр майже ніколи не ініціює у відповідь.

Спочатку це працює:

  • Артем говорить → Олександр слухає → Олександр відповідає → Артем підтверджує.

Але двосторонній цикл рано чи пізно застрягає, бо друга половина (ініціатива Олександра) не виникає.

Повне двостороннє спілкування потребує:

  • Артем ініціює → Олександр приймає → Олександр відповідає → Артем підтверджує
    і потім навпаки.

8. Чому при двосторонності люди приходять до згоди

Якщо люди спілкуються двосторонньо (обидва цикли завершуються):

  • вони можуть не сваритися незалежно від теми,
  • поступово приходять до згоди,
  • навіть за взаємної ворожості,
  • проблеми та напруга «розсмоктуються»,
  • встановлюються добрі взаємини.

Двосторонність зривається лише тоді, коли хтось не ініціює, коли настає його черга.

9. Масова слабкість у ініціюванні

У суспільстві це дуже поширено:

  • люди звикли до «штампованого» зовнішнього стимулу (фільми, новини, події),
  • їх часто пригнічували в ініціативі (батьки, школа, середовище),
  • тому вони стають слабкими джерелами розмови.

Замість власної ініціативи вони чекають зовнішнього приводу:

  • побачили аварію - обговорюють аварію,
  • переглянули фільм - обговорюють фільм.

Коли обидва співрозмовники слабкі в ініціативі, розмова:

  • швидко перескакує між темами,
  • стає або нав’язливою, або заблокованою,
  • закінчується роздратуванням і неправильними висновками.

10. Спіраль компульсивності та мовчання

Типовий вузол:

  • Артем має слабке первинне прагнення ініціювати, але компенсує це нав’язливим потоком.
    Він настільки зайнятий говорінням, що:

    • не чує іншого,
    • навіть почувши, не відповідає.

  • Олександр дуже слабкий в ініціюванні й навіть у відповідях:

    • іноді не відповідає взагалі,
    • іноді відповідає без власної позиції.

Це ще більше розкручує Артема в бік компульсивності.

11. Дивні прояви та справжні ядра проблеми

Через збої можуть виникати дивні ситуації:

  • людина безперервно відповідає, виправдовується або пояснює, хоча ніхто її не питав;
  • інша людина постійно підтверджує, навіть коли нічого не отримує.

Але найчастіші й найпомітніші прояви - це:

  • нав’язливе ініціювання,
  • відсутність відповіді,
  • відсутність підтвердження відповіді.

Саме тут «застрягають потоки» спілкування.

12. Чотири точки, де застрягає двосторонній цикл

Усі збої в двосторонньому спілкуванні зводяться до нестачі одного з чотирьох елементів:

  1. Ініціювання повідомлення.
  2. Отримання (слухання) повідомлення.
  3. Відповідь на повідомлення.
  4. Підтвердження відповіді.

Незалежно від того, наскільки дивно це виглядає зовні, проблема завжди сидить у одній (або кількох) із цих чотирьох зон.