Когнітивні упередження
Регулярні зсуви мислення, що виникають через евристики (ментальні «ярлики»), емоції та соціальні фактори. Вони допомагають нам швидко орієнтуватися в складному світі, але водночас спотворюють сприйняття, пам’ять та оцінювання ризиків. Системне вивчення упереджень посилилося у ХХ столітті завдяки когнітивній психології та роботам Канемана і Тверскі про мислення «швидке й повільне». На цій сторінці зібрано поширені упередження з короткими поясненнями та прикладами, щоб краще розуміти власні судження й ухвалювати зваженіші рішення.
Гіпотеза справедливого світу (just‑world hypothesis)
Схильність вважати, що люди отримують те, на що заслуговують.
Евристика доступності (availability heuristic)
Судження залежать від того, що легше згадати.
Ефект байдужого свідка (bystander effect)
За інших свідків імовірність допомоги знижується.
Ефект Даннінга—Крюґера (dunning–kruger effect)
Менше знань — більше самовпевненості; експерти обережніші.
Підтверджувальне упередження (confirmation bias)
Шукаємо підтвердження своїх переконань і ігноруємо суперечності.
Помилка невідшкодованих витрат (sunk cost fallacy)
Ми ірраціонально чіпляємось за те, у що вже вклалися.
Самообслуговувальне упередження (self‑serving bias)
Успіхи приписуємо собі, невдачі — обставинам.
Упередження віри (belief bias)
Легше приймаємо висновки, що узгоджуються з нашими віруваннями.
Фундаментальна помилка атрибуції (fundamental attribution error)
Інших судимо за рисами, себе — за обставинами.